- однозначний
- [о/днозна/чнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
однозначний — а, е. 1) Тотожний значенням. 2) Який має тільки одне значення. Однозначне слово. •• Однозна/чна фу/нкція функція, у якої кожному значенню незалежної змінної відповідає одне цілком визначене значення. 3) Який позначається одним знаком. Однозначне… … Український тлумачний словник
однозначний — (який має лише одне значення), недвозначний, небагатозначний … Словник синонімів української мови
однозначний — прикметник … Орфографічний словник української мови
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
однозначність — ності, ж. 1) Властивість за знач. однозначний. 2) Точна визначеність того, що слідує, випливає з чого небудь. || Зумовленість, неминучість. 3) Визначеність смислового змісту, виключення різних тлумачень, розуміння. Однозначність розуміння … Український тлумачний словник
синонімічний — а, е. Прикм. до синонім. || Який є синонімом. || Однозначний, рівнозначний, однойменний … Український тлумачний словник